Рис. 1. Зміна поверхні мікрокристалічного та нанокристалічного CVD-алмаза при окисленні, індукованому УФ-озоном
Рис. 2. Схема правлення arc-shaped
алмазних кругів
Рис. 3. Загальний вигляд поверхонь CVD-алмаза:
а) вихідна; б) шліфована
  • На вихідній поверхні спостерігається її полікристалічний характер, і на­віть можна по- бачити певні межі зерен, з яких складається сам полікри­ стал.
  • На вихідній поверхні CVD-алмаза спостерігається підвищена кількість кисню, чого не- має на шліфований поверхні. Тобто саме вихідна поверхня CVD-алмаза, через підвищену дефектність, має і просоченість киснем. У випадку шліфованої поверхні маємо згладжену поверхню (див. рис. 3б) і повну відсутність на ній кисню.
  • Звернемо увагу і на те, що полікристалічні CVD-алмази містять невелику (в межах 2–3% за масою) кількість алюмінію.
Рис. 4. Робоча поверхня алмазного правлячого ролика в плані: середня частина з протекцією
CVD-алмазами та дві зовнішні із HPHT-алмазами (зерна порошку АС200Т 400/315 розподілені рівномірно) занижені як базові

Рис. 5. Ролик з CVD-алмаза при правці шліфувального круга